Поради для пацієнтів

 

 

 

ХРОНІЧНА ХВОРОБА НИРОК

Якщо у Вас підвищений артеріальний тиск (понад 140/90 мм рт.ст.) або цукровий  діабет, радимо зробити загальний  аналіз сечі (або тест на альбумінурію, або співвідношення альбумін/креатинін ранкової порції сечі) та аналіз крові на креатинін, сечовину. У разі наявності  альбумінурії понад 30 мкг/мл або концентрації креатиніну понад 107 мкмоль/л для жінок чи понад 115 мкмоль/л для чоловіків пропонуємо звернутись до лікаря загальної практики або терапевта.

Якщо у Вас підвищений артеріальний тиск (понад 140/90 мм рт.ст.) або цукровий  діабет, радимо зробити загальний  аналіз сечі (або тест на альбумінурію, або співвідношення альбумін/креатинін ранкової порції сечі) та аналіз крові на креатинін, сечовину. У разі наявності  альбумінурії понад 30 мкг/мл або концентрації креатиніну понад 107 мкмоль/л для жінок чи понад 115 мкмоль/л для чоловіків пропонуємо звернутись до лікаря загальної практики або терапевта.

Якщо у Вас відомий діагноз хронічної  хвороби нирок,  для покращення якості й тривалості життя рекомендуємо:

1. Проходити обстеження  на наявність альбумінурії та перевіряти концентрацію креатиніну  крові не рідше двох разів на рік.

2. Тримати артеріальний тиск меншим за 130–140/80–90 мм рт.ст.

3. При наявності  цукрового  діабету намагатись  мати максимально наближені до нормальних значень рівні глюкози.

Якщо у Вас хронічна хвороба нирок зі швидкістю клубочкової фільтрації, меншою за 60 мл/хв, рекомендуємо:

1. Спостерігатись у нефролога не рідше 2–3 разів на рік.

2. Дізнатись у нефролога  про сучасну терапію підвищеного артеріального тиску (понад 130/80 мм рт.ст.) та можливості нормалізації аналізів сечі.

3. Потурбуватись про призначення засобів і ліків, що корегують параметри  (гемоглобін, лужний  баланс,  обмін у кістковій  тканині), які змінюються з причини  зниження функції нирок.

Якщо у Вас хронічна хвороба нирок зі швидкістю клубочкової фільтрації, меншою за 30 мл/хв, рекомендуємо:

1. Спостерігатись у нефролога не рідше 3–4 разів на рік.

2. Дізнатись у нефролога  про сучасну терапію підвищеного артері- ального тиску та можливості нормалізації аналізів сечі.

3. Перевірити  призначення ліків, що корегують зміну параметрів, з причини  втрати функції нирок,  зокрема гемоглобін,  сечовину,  фосфор.

4. Розуміти вибір і час призначення нирково-замісної терапії.

Обмежуйте сіль, проте не дотримуйтесь безсольової дієти.

Самостійно розрахувати швидкість клубочкової фільтрації можна тут https://play.google.com/store/apps/details?id=yourGFR.starter  

Література:

1. Клінічні настанови KDIGO з ХХН // ПОЧКИ. — 2013. — № 2. — С. 31-41.

Підготував: проф. Д.Іванов

 

 

 

ХРОНІЧНА ХВОРОБА НИРОК І ВІДХИЛЕННЯ В ЗНАЧЕННІ ПОКАЗНИКА ЛІПІДІВ КРОВІ

Якщо у Вас хронічна хвороба нирок,  Вам доцільно зробити аналіз крові на ліпіди.

У випадку, якщо у Вас виявлені зміни ліпідного профілю крові і Ви молодше 50 років, а також Ви перенесли  раніше інфаркт міокарда, або коронарну реваскуляризацію, або ішемічний інсульт, або страждаєте від цукрового діабету, або кардіолог повідомив Вам про високий кардіоваскулярний ризик, ми рекомендуємо Вам проконсультуватися з нефрологом про важливість призначення статину — препарату,  що нормалізує ліпіди крові. Його використання дозволяє зменшити кардіальні ризики інсульту та інфаркту, тим самим збільшуючи тривалість Вашого життя.

Якщо у Вас хронічна хвороба нирок і Ви старше 50 років, але не отримуєте лікування  діалізом або Вам не була трансплантована нирка,  ми рекомендуємо Вам проконсультуватися з нефрологом про важливість призначення статину або його комбінації для зменшення ймовірності розвитку несприятливих серцево-судинних подій,  які можуть призвести  до інвалідності або не дати Вам можливість почати нирково-замісну терапію.

Якщо Ви вже отримуєте діалізні процедури, як правило, статин Вам не показаний.

Якщо Ви отримували  статин до початку діалізу, Ви можете продовжувати його приймати  для зменшення ризику  розвитку  серцево-судинних ускладнень.

Література

1. Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) Lipid Work Group. KDIGO Clinical Practice Guideline for Lipid Management in Chronic Kidney Disease // Kidney Inter., Suppl. — 2013. — 3. — 259-305.

 Підготував: проф. Д.Іванов

 

 

 

АНЕМІЯ ПРИ ХРОНІЧНІЙ ХВОРОБІ НИРОК

Якщо Ви маєте хронічну хворобу нирок або діабетичну нефропатію та наявну анемію, Вам слід проконсультуватись у нефролога.

Анемією називається концентрація гемоглобіну < 130 г/л у чоловіків і < 120 г/л у жінок. Анемія може бути проявом ураження нирок. Для її виявлення слід провести клінічний  аналіз крові, визначити абсолютну кількість ретикулоцитів, сироватковий рівень феритину, сироваткове насичення трансферином та сироватковий вміст вітаміну В12 і рівень фолієвої  кислоти.  За наявності  знижених  показників зазначених  аналізів проконсультуйтесь із нефрологом.

Найчастіше анемія у пацієнтів із хронічною хворобою нирок має характер залізодефіцитної та обумовлена зниженням синтезу еритропоетину — речовини, що виробляється нирками та підтримує нормальний рівень гемоглобіну. Тому лікування анемії при ураженні нирок починається з корекції  недостатності  заліза препаратами заліза, що приймаються через рот, а при рівні гемоглобіну < 90 г/л — внутрішньовенно. За необхідності призначають також фолієву кислоту та вітамін В 12.

При неефективності зазначених  методів корекції  анемії проконсультуйтесь  з  нефрологом. Проте  при  зниженні рівня  гемоглобіну < 100 г/л, а у пацієнтів, які отримують діаліз, — < 90 г/л слід обговорити з лікарем призначення еритропоетинстимулюючих агентів у підшкірних або внутрішньовенних ін’єкціях 1–3 рази на тиждень або препаратом пролонгованої дії — один раз у 2-4 тижні.

Лікування  анемії є замісною  терапією,  тому проводиться постійно і безперервно, лише змінюючи дози. Цільовим рівнем гемоглобіну для хворих на хронічну хворобу нирок є рівень гемоглобіну 110–115 г/л. Після досягнення цього рівня доза препаратів зменшується, але їх призначення, як правило, не припиняється.

Наявну  анемію слід лікувати,  щоб зберегти сили,  не втрачати бадьорість, зберегти функції головного мозку та серця.

Література

  1. Клінічні практичні настанові KDIGO з анемії при ХХН // ПОЧКИ. — 2013. — № 1. — С. 71-76.

Підготував: проф. Д.Іванов

 

 

 

16. ПАМЯТКА ПАЦІЄНТУ З ТРАНСПЛАНТОВАНОЮ НИРКОЮ

Якщо Ви маєте набряки, що найчастіше  виявляються на ногах, зверніться  за консультацією до сімейного  лікаря,  кардіолога  або нефролога.

Для самостійної діагностики набряків  оцініть приріст маси тіла за останній  час, наявність  на шкірі ніг слідів від шкарпеток або тісного взуття, припухлість обличчя після сну, важкість при знятті обручки або дискомфорт при зміні взуття ввечері. Притиснувши великим  пальцем шкіру на гомілці, Ви зможете самостійно  встановити  наявність  ямки, що свідчить про зайву рідину на ногах. Подальший контроль за набряками полягає  у вимірюванні маси тіла щоранку  (можливо  на вагах із визначенням імпедансу).

Для встановлення можливих  причин  набряків  перевірте значення артеріального  тиску, здайте загальний аналіз крові і сечі, проведіть біохімічне дослідження  крові на креатинін, сечовину,  глюкозу. Зверніть увагу, чи не встаєте Ви вночі в туалет і чи не супроводжується  це спрагою. Бажаним є визначення в крові концентрації альдостерону.

Якщо Ви маєте цукровий  діабет, хронічне  захворювання нирок  або серцеву недостатність і у Вас з’явились набряки, зверніться до спеціаліста. Перевірте також, чи не призначені Вам блокатори кальцієвих каналів, що можуть приводити до появи набряків, і чи не збільшені їхні дози.

Найчастіше в сучасній медицині  для зменшення набряків  використовуються  торасемід або фуросемід, гіпотіазид (тільки у складі антигіпертензивних препаратів),  індапамід,  ксипамід,  модуретик та альдактон (або еплеренон). Якщо Ви приймаєте один із перелічених препаратів,  зверніться до лікаря щодо поради зміни дози або самого препарату. Зауважте, що більшість людей не потребує прийому сечогінного препарату вранці натще,  препарати  можуть прийматися в середині дня. Окрім антагоністів альдостерону та наявної супутньої серцевої недостатності не рекомендується приймати діуретичні препарати понад 6 діб, не забувайте робити перерву на 1–2 дні, про що консультуйтесь із Вашим лікарем.

Якщо разом із сечогінними (окрім альдактону, еплеренону і модуретику) Ви приймаєте інгібітор АПФ або БРА, як правило,  немає необхідності додатково застосовувати препарати калію. Зауважте, що для підтримання сечогінного ефекту Вам необхідно мати в раціоні 3 г/добу харчової солі, тому що її жорстке  обмеження може спричиняти зниження сечогінного ефекту.

Підготував: проф. Д.Іванов

 

 

 

СТОМАТОЛОГІЧНА ДОПОМОГА У ЛЮДЕЙ З ХРОНІНЧНОЮ ХВОРОБОЮ НИРОК

Пацієнти з ХХН мають певні особливості, серед яких висока частота підвищеного артеріального тиску (ризики серцево-судинних подій набагато вище, ніж в популяції), анемія, порушення кістково-мінерального обміну, мальнутриція (дефіцит харчування), половина пацієнтів з ХХН мають діабет, а пацієнти з пересадженою ниркою пожитево отримують імунодепресанти. Запальні процеси ротової порожнини (гінгівіт, стоматит, карієс) та кісткової тканини (парадонтит, руйнування альвеолярної кістки, облітерація пульпової камери зубів, апікальні кісти) являються хронічним або рецидивуючим процесом, що викликає інтоксикацію та негативно впливає на функціональний стан нирок. Тому регулярне відвідування стоматолога є бажаною опцією для тих, хто страждає на ХХН.

Нижче наведені рекомендації, яких слід дотримуватись при лікуванні та спостереженні за пацієнтами з ХХН у лікаря-стоматолога.

  1. Людям з ХХН рекомендований профілактичний огляд у стоматолога з метою виявлення захворювань та лікування 2 – 3 рази на рік (щонайменше двічі на рік)
  2. Планове стоматологічне лікування людей с  діалізною ХХН  має проводитися не раніше чотирьох місяців від початку діалізного лікування
  3. Планове лікування загострень захворювань тканин пародонту, при необхідності, повинне проводитись із використанням ненефротоксичних антибіотиків (макроліди, цефалоспорини, полусинтетичні захищені пеніциліни)
  4. Доцільне використання ненефротоксичних анестезіологічних розчинів для місцевої анестезії. При проведенні стоматологічних втручань доза анестетика може бути зменшена у зв’язку зі зниженням щільності кісткової тканини і кращим проникненням препарату до безпосереднього місця впливу.
  5. Важливим є обмеження застосування нестероїдних протизапальних препаратів, серед них компромісними при ХХН є німесулід, парацетамол
  6. Всім пацієнтам необхідно проводити професійну гігієну. Для зниження гіперчутливості необхідно застосовувати десенсетайзери і рекомендувати використовувати зубні пасти з низькими абразивними властивостями. Важливим є навчання гігієнічному догляду за ротовою порожниною, особливо у людей з трансплантованою ниркою
  7. Ступінь тяжкості запальних процесів в пародонті у пацієнтів з ХХН зростає зі зменшенням щільності кісткової тканини і зниженням рівня гігієни порожнини рота. Збільшення рівня креатиніну сприяє розвитку дистрофічних процесів в пародонті. Слід ретельно контролювати рівень креатинину та сечовини
  8. В разі необхідності проведення хірургічного втручання необхідно визначення креатиніну крові для розрахунку швидкості клубочкової фільтрації (розрахунок за рівнем креатиніну доступний тут https://play.google.com/store/apps/details?id=yourGFR.starter) та вмісту паратгормону для оцінки можливості репарації кістки
  9. Перед оперативним втручанням людині з ХХН необхідно забезпечити нормо/гіпергідратацію, тобто не обмежувати вживання рідини
  10. При проведенні лікувальних процедур слід перевірити рівень АТ, впевнитись, що своєчасно прийняті ліки за підтримки нормального АТ
  11. Доцільним є проінформувати лікаря-стоматолога о терапії, що планово приймає людина з ХХН, певні препарати (антикоагулянти, вітамін Д, імуносепресанти тощо) можуть впливати на результати стоматологічних втручань
  12. Слід пам’ятати, що серед пацієнтів з ХХН, які отримують діаліз, немала частка тих, що інфіковані вірусами гепатиту В і С, що потребує дотримування заходів безпеки
  13. Людям з ХХН слід провести вакцинацію проти гепатиту В

Таким чином, наявна ХХН у пацієнта, а це від 10 до 30% всіх відвідувачів стоматологічної служби, мають особливості у формуванні клінічного ефекту та результату терапії внаслідок обмеженої функції нирок. Більш за те, ряд маніпуляцій (введення анестетиків, призначення антибіотиків, вибір гігієнічних засобів та препаратів для прискорення отримання ефекту) потребують індивідуального підходу. Разом з тим, регулярні відвідування стоматолога та планове лікування хронічних процесів сприяють гальмуванню втрати ниркових функцій та збільшенню тривалості життя таких пацієнтів.

Наявні захворювання порожнини рота є джерелом інфекції і грають істотну роль в захворюваності і смертності при хронічній нирковій недостатності. Стоматологи повинні звертати увагу на поганий стан порожнини рота даної категорії пацієнтів, необхідно посилити щоденний догляд за їх зубами і яснами. Дантисти і нефрологи повинні працювати у кооперації, щоб люди з ХХН розуміли необхідність регулярного спостереження у стоматолога і приймали регулярну стоматологічну допомогу.

Підготували: проф. Д.Іванов, проф. Т.Волосовець

 

 

 

ПРОФІЛАКТИКА РОЗВИТКУ ХРОНІЧНОЇ ХВОРОБИ НИРОК

Хронічна хвороба нирок (ХХН) зустрічається у 10-12% населення, а у віковій групі старше 60 років може сягати 25-35%. Розуміючі ризики можливого розвитку ХХН, існують профілактичні засоби, які зменшують імовірність виникнення та прогресування ХХН. До них відносяться:

  1. Вимірювайте артеріальний тиск при кожному візиті до лікаря та не менше 1 разу у місяць, якщо у Вас не має підвищеного тиску та щонайменше раз на добу, якщо страждаєте на гіпертензію
  2. Підтримання систолічного тиску меншим за 130 мм рт.ст. та діастолічного меншим за 80 мм рт.ст. будь якими немедікаментозними та лікарськими засобами
  3. Якщо у Вас наявна гіпертензія віддавайте перевагу застосуванню блокаторів рецепторів до ангіотензину або ІАПФ, небівололу, леркандипіну, торасеміду серед інших антигіпертензивних засобів (тільки за порадою лікаря)
  4. Дотримуйтесь фізичної активності принаймні 30 хвилин щодня
  5. Контролюйте масу тіла із підтриманням індексу маси тіла меншим за 30.
  6. Вживайте стільки рідини на добу, щоб кількість сечі була не меншою за 1 л/добу
  7. Уникайте приміщень, де палять та намагайтесь не палити самі
  8. Намагайтесь не змішувати під час одного прийому їжі білки та вуглеводи
  9. Візьміть за правило не вечеряти після 18 годин
  10. Раз на рік здавайте біохімічний та загальний аналізи крові та аналіз сечі

Дотримуватись цих порад не важко, важко відновити своє здорове та комфортне життя

 

 

 

ЯК ВИЗНАЧИТИ ТА ЯК ПОСТУПИТИ, ЯКЩО У ДИТИНИ ПІДВИЩЕНИЙ АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК

Якщо Ваша дитина часто скаржиться на головний біль, або віком понад 3 роки, або у неї наявна гіпертензія, як найчастіше вимірюйте артеріальний тиск у педіатра або сімейного лікаря спеціальним дитячим пристроєм для вимірювання артеріального тиску.

Якщо у Вашої дитини підтверджене підвищення артеріального тиску

А. Зверніться до педіатра, сімейного лікаря або дитячого кардіолога

Б. Проведіть наступні дослідження:

  • біохімічний аналіз крові (натрій, калій, хлор, глюкоза, холестерин та креатинін;
  • загальний аналіз крові;
  • загальний аналіз сечі;
  • ультразвукову діагностику нирок;
  • ехокардіографію;
  • співвідношення альбумін-креатиніну в першій ранковій сечі.

В. Ваш лікар може порадити дитині:

  • дієтичний режим
  • поширення фізичних навантажень
  • за необхідності – антигіпертензивні препарати, які відносяться до груп інгібіторів ангіотензинпереутворювального ферменту, блокаторів рецепторів до ангіотензину, блокаторів кальцієвих каналів або діуретиків

Візьміть до уваги те,

  • що підвищений артеріальний тиск не завжди у дітей характеризується наявністю головного болю або інших специфічних скарг. При підвищеному артеріальному тиску дитині може бути властива стомлюваність, роздратованість,  сонливість, відставання в рості.
  • призначення лікаря слід виконувати ретельно для запобігання подальших ускладнень здоров’ю дитини

Підготував: проф. Д.Іванов

 

 

 

КОЛИ ПОЧИНАТИ ЛІКУВАТИ ГІПЕРТЕНЗІЮ ТА ДО ЯКИХ ЗНАЧЕНЬ ЗНИЖУВАТИ АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК?

Як сьогодні визначають нормальний, підвищений тиск та артеріальну гіпертензію?

Категорія Систолічний артеріальний тиск   Діастолічний артеріальний тиск
Нормальній <120 mm Hg та <80 mm Hg
Підвищений 120–129 mm Hg та <80 mm Hg
Гіпертензія
   1 стадія 130–139 mm Hg або 80–89 mm Hg
   2 стадія ≥140 mm Hg або ≥90 mm Hg

Який тиск вважати гіпертензією при окремих захворюваннях і до яких значень знижувати артеріальний тиск?

Захворювання Це гіпертензія, mm Hg Це значення артеріального тиску, яких бажано досягнути в лікуванні, mm Hg
Серцево-судинні захворювання та 10-річний ризик ≥10% ≥130/80 <130/80
Не має серцево-судинних захворювань та 10-річний ризик <10% ≥140/90 <130/80
Люди ≥65 років ≥130 (SBP) <130 (SBP)
Захворювання
Цукровий діабет ≥130/80 <130/80
Хронічна хвороба нирок ≥130/80 <130/80
Хронічна хвороба нирок після трансплантації ≥130/80 <130/80
Серцева недостатність ≥130/80 <130/80
Ишемічна хвороба серця ≥130/80 <130/80
Профілактика після перенесеного інсульту ≥140/90 <130/80
Профілактика після перенесеного геморагічного інсульту ≥130/80 <130/80
Хвороба периферичних артерій ≥130/80 <130/80

Групи першого ряду вибору: ІАПФ або БРА, блокатори кальцієвих каналів, бета-блокатори, діуретики.

Препарати вибору при хронічній хворобі нирок: формула БРИМОНЕЛ+ — БР(а)И(апф)МО(ксонидин)НЕ(биволол)Л(еркандипин)+ (альдактон/еплеренон и торасемид/ ксипамид)

Література: Адаптовано ACC/AHA/AAPA/ABC/ACPM/AGS/APhA/ASH/ASPC/ NMA/PCNA Guideline for the Prevention, Detection, Evaluation, and Management of High Blood Pressure in Adults Published on November 13, 2017, available at: Hypertension  and Journal of the American College of Cardiology.

Підготував: проф. Д.Іванов

 

 

 

ПАМ’ЯТКА ПАЦІЄНТУ З ГЕМАТУРІЄЮ

Гематурія як ознака нефрологічних захворювань, найчастіше зустрічається при IgA-нефропатії і спадковому  нефриті, а також гематурічній формі гломерулонефриту. При простудних захворюваннях, надмірних навантаженнях та, нерідко, невідомим причинам спостерігається погіршення аналізів сечі, що супроводжується збільшенням еритроцитів в сечі, а інколи, зміною кольору сечі. Це викликає занепокоєність пацієнтів та бажання проводити певне лікування.

Якщо спостерігається зміна кольору сечі  на буряковий або зелений слід збільшити вживання рідини (чай, лужні мінеральні води, узвар) до досягнення добової кількості сечі 1.8-2 л. В разі наявного зростання еритроцитів в сечі лише за аналізами, водне навантаження невиправдане.

Існують 4 параметри, які слід постійно контролювати для контролю прогресування ниркового процесу та гальмування прогресування хвороби.

  1. Креатинін и сечовина крові. Цей показник слід контролювати кожні півроку. За рівнем креатиніну бажано розраховувати швидкість клубочкової фільтрації (формула EPI арр для Android yourGFR). Швидкість клубочкової фільтрації, що зменшується у порівнянні з попередніми показниками, або менша за 90 мл/хв, потребує консультації нефролога.
  2. Аналіз сечі за Зимницьким. Його слід проводити один раз на рік. Хоча б в однієї порції сечі потрібно мати відносну густину понад 1018.
  3. Аналіз сечі на альбумінурію або співвідношення альбумін/креатинін (САК) ранкової сечі. Частота виконання аналізу – один раз на півроку. САК повинен бути меншим за 3.
  4. Вимірювання артеріального тиску. При його нормальних значеннях – один раз на місяць, при підвищеному – щонайменше один раз на тиждень, при прийомі антигіпертензивних препаратів – щоденно.

Ці показники доцільно вводити в таблицю із хронологічних занесенням даних для динамічного аналізу. Будь ласка, регулярно представляйте ці нотатки нефрологу.

Підготував: проф. Д.Іванов

 

 

 

ЯКУ МАСУ ТІЛА БАЖАНО МАТИ ПРИ ХРОНІЧНІЙ ХВОРОБІ НИРОК?

Згідно з даними  МОЗ в Україні надмірну масу тіла має 64% дорослого населення, а ожиріння – близько 24%. Надмірну масу тіла класифікують по індексу маси тіла (ІМТ), який розраховують як співвідношення маси тіла до росту2 . У нормі ІМТ становить 19-24,9, надмірна маса тіла – 25-29,9, ожиріння 30 і вище. Експерти ВООЗ визначають ожиріння як наявність у людини аномальних та надмірних жирових відкладень, які можуть завдати шкоду здоров’ю.

Проте, люди старшого віку із надмірною масою тіла і, зокрема, із хронічною хворобою нирок, незважаючи на підвищені серцево-судинні ризики, живуть довше, ніж ті, що мають меншу вагу.

Вимірите свій ІМС та при 

  1. ІМТ менше 19: проконсультуйтесь із нефрологом і дієтологом щодо покращення свого харчування. Не забувайте про щоденне вживання яйця, молочних продуктів та фруктів, Можливо слід додати до раціону соєві продукти та водорозчинні вітаміни.
  2. ІМТ 19-24,9: Ваше харчування збалансовано за кількістю та калорійністю. Зверніть увагу на щоденне вживання фруктів.
  3. ІМТ 25-29,9: Ваше харчування майже збалансовано, хоча дещо перевищує Ваші потреби. Зверніть увагу, що останній прийом їжі не бажаний після 18 години, не повинен включати білки тваринного походження, що Ви використовуєте у їжі молочні продукти та фрукти, маєте щоденне випорожнення кишечнику.
  4. ІМТ понад 30. Проконсультуйтесь із нефрологом і дієтологом щодо харчування для зменшення маси тіла. Зверніть увагу, що останній прийом їжі не бажаний після 18 години, не повинен включати білки тваринного походження, що Ви використовуєте у їжі молочні продукти та фрукти, маєте щоденне випорожнення кишечнику. Слід впевнитись, що у Вас не має набряків та нормальний рівень глюкози у крові.

Щоденно контролюйте масу тіла зранку після сну, ІМТ – один раз в квартал

Підготував: проф. Д.Іванов

 

 

 

ФІЗИЧНА АКТИВНІСТЬ ПРИ ХРОНІЧНІЙ ХВОРОБІ НИРОК

Фізична активність позитивно впливає на загальне здоров’я  та функціональний стан нирок у людей, що страждають на хронічну хворобу нирок. Основою успіху фізичних вправ є тренування серцево-судинної системи. Намагайтесь дотримуватись наступних рекомендацій.

Раціонально мати фізичне навантаження щоденно, це краще для Вашого здоров’я, ніж вправи  2-3 рази на тиждень. Не уникайте фізичних вправ у неділю.

Тривалість фізичних вправ складає щонайменше 30 хвилин на добу, якщо Ваш фізичний стан це дозволяє. Проте, не починайте із 30-хвілинних навантажень у випадках, коли Ви їх раніше не мали. Починайте із 3-5 хвилин, збільшуйте щодня на 1-2 хвилини.

Фізичне навантаження залежить від Вашого стану. Піші прогулянки є стандартом фізичних навантажень. Біг, як правило, не показаний для людей із хронічною хворобою нирок.

Якщо Ваш стан дозволяє, то найкращими для продовження тривалості життя є аеробні фізичні навантаження: плавання, гри із ракеткою, йога (пілатос), ходьба із цільовою тривалістю понад 30 хвилин на добу.

Якщо ви не ходите або отримуєте сеанси нирково-замісної терапії, робіть вправи для рук і ніг, а саме: 5-8 сеансів тривалістю кожного по 4-6 хвилин, поступово їх збільшуйте.

Регулярність більш важлива, ніж сам обсяг навантаження.

Це корисно і приємно.

Підготував: проф. Д.Іванов

 

 

 

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ З НАДЛИШКОВОЮ МАСОЮ ТІЛА ТА ОЖИРІННЯМ

В першу чергу слід усвідомити, що ожиріння — це хронічне захворювання, яке обов’язково треба лікувати!

Ожиріння (індекс маси тіла — ІМТ більше 30 кг / м 2) і надлишкова маса тіла (ІМТ від 25 до 29,9 кг / м 2) зустрічається у 20-60% населення розвинених країн. Більше половини людей у ​​світі у віці старше 45 років мають надлишкову вагу. Ожиріння може бути в будь-якому віці.

Причини ожиріння можуть бути різні, але основною ланкою розвитку ожиріння завжди залишається позитивний енергетичний баланс — ситуація, коли протягом тривалого часу надходження енергії в організм перевищує витрати. Енергія, що надходить в організм, дорівнює калорійності споживаної їжі і напоїв. Витрата енергії складається з швидкості основного обміну, посилення термогенеза після прийому їжі і довільної рухової активності.

Провідними причинами ожиріння є надмірна калорійність в цілому, харчування з великим вмістом жиру і малорухливий спосіб життя. Ведучий механізм ожиріння в більшості випадків — це переїдання. Надмірна вага може бути і при невисокій добовій калорійності споживаної їжі, але це буде означати лише те, що витрата енергії у даного пацієнта ще менше, ніж споживання.

У 60% осіб з надлишковою масою тіла переїдання — наслідок реакції на стрес або конфліктну ситуацію.

Надлишкова маса тіла і ожиріння призводять до розвитку інших захворювань: цукрового діабету 2 типу, артеріальної гіпертонії, порушення жирового обміну, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, синдрому апное уві сні (зупинка дихання), багатьох видів злоякісних новоутворень, хвороб опорно-рухового апарату та ін.

Ожиріння треба лікувати! Лікування, в тому числі дієтотерапія, проводиться довго, довічно і безперервно! Проведення курсового лікування неприпустимо, також як при цукровому діабеті та артеріальної гіпертонії. Проведення курсових заходів і припинення лікування «після курсу» (включаючи дієтотерапію і фізичну активність) призведе до «рецидиву» ожиріння і кілька скинутих з працею кілограмів повертаються знову, іноді з надлишком.

Цілі лікування — зниження надлишкової маси тіла і стійке утримання нового зниженого ваги (раніше вважалася необхідність нормалізація маси тіла). Навіть невелике зниження маси тіла робить позитивний вплив на стан здоров’я і сприяє зменшенню числа ускладнень. Зниження ваги на 10% супроводжується:

  • зменшенням загальної смертності на 20%,
  • смертності, обумовленої цукровим діабетом на 30%,
  • смертності від онкологічних захворювань на 40%,
  • зниженням рівня глюкози в крові натще при цукровому діабеті 2 типу на 50%.

Необхідно з самого початку ставити реалістичні цілі зниження ваги. Пам’ятайте! Схуднення — процес тривалий. Занадто швидке зниження ваги небезпечно для здоров’я. Досягнення ідеальної ваги — завдання нереальне і непотрібна. Зниження маси тіла на 5-10% від початкової вже призводить до значного зменшення ризику для здоров’я.

Саме такий показник зниження ваги приблизно на 5-10% від вихідного і повинен бути Вашою метою перші 6-12 місяців. При цьому темп зниження маси тіла повинен бути досить помірним — не більше 0,5 кг на тиждень, а для осіб з різко вираженим ожирінням — не більше 1 кг в тиждень, що зменшує ймовірність повторної «рикошетне» збільшення ваги.

«Мертва точка» — період, коли, незважаючи на найретельніше дотримання дієтичних і інших рекомендацій, маса тіла тимчасово припиняє знижуватися. Це явище обумовлене зниженням швидкості основного обміну, що виникає при обмеженні калорійності харчування, — організм прагне зберегти накопичені жирові запаси, компенсаторно зменшуючи витрати енергії. При продовженні всіх рекомендацій «мертву точку» вдається успішно минути — особливе значення в цьому має регулярне фізичне навантаження малої і середньої інтенсивності.

Принципи раціонального харчування в лікуванні ожиріння:

1. Лікування ожиріння — довічне, дієтотерапія повинна проводитися тривало, довічно і безперервно!

2. Дієта повинна бути такою, щоб пацієнт міг дотримуватися нового стереотипу харчування практично все життя.

3. Основа терапії будь-якої форми ожиріння — тривале скорочення споживання енергії (калорій з їжею) — гіпокалорійная дієта.

4. Обмеження добової калорійності не повинно бути різким або призводить до погіршення самопочуття або працездатності пацієнта.

5. Необхідно помірне індивідуально розраховане обмеження добової калорійності за формулами, запропонованими ВООЗ. Такої добової калорійності можна дотримуватися скільки необхідно, без погіршення самопочуття і загального стану здоров’я.

6. Крім гипокалорийной дієти необхідна якісна перебудова структури харчування: максимально обмежити споживання жирів і алкоголю.

Зміна структури харчування

В першу чергу необхідно зменшити споживання самого висококалорійного компонента їжі — жирів. На них має припадати не більше 25-30% добового калоража.

Більшу частину жирів їжі становлять не «явні» (масло, сало, маргарин, майонез), а «приховані» жири (тригліцериди), присутні в молочних і м’ясних продуктах, кондитерських виробах і т.д.

Харчування з великим вмістом жиру викликає більш виражену прибавку маси тіла, ніж високоуглеводние харчування з тієї ж сумарної калорійністю: чоловіки, які отримували харчування з надмірною кількістю жиру, на 150% перевищує їх енергетичну потребу, додавали у вазі більше, ніж чоловіки, які одержували таке ж кількість калорій, але за рахунок вуглеводів. При вживанні багатої жирами їжі насичення настає пізніше, отже, пацієнт в результаті переїдає за кількістю калорій. Жири мають більшу здатність депонироваться в організмі, ніж білки і вуглеводи, причому величина жирових депо практично не обмежена.

Включення в харчування щодо великої кількості продуктів, багатих складними вуглеводами (страв з круп, хлібних злаків, бобових) і рослинними волокнами (овочів), допомагає впоратися з голодом і полегшує дотримання дієти. Кожен прийом їжі рекомендується починати з овочевого салату без заправки.

Бажано ведення і аналіз «Щоденника харчування» як мінімум протягом 2-х тижнів поспіль і підрахунок з’їдених калорій. Влаштовуйте розвантажувальні дні в якості компенсації за попереднє переїдання.

За 30 хвилин до їжі випивайте 1 стакан води, їжте фрукти та овочі — все це знижує апетит.

Їжте повільно — після кожного шматка кладіть вилку, за 4-5 хвилин до кінця їжі зробіть перерву.

Знайте! Один повний обід краще 2-3-ох разів з бутербродами.

Паралельно зі зміною харчових звичок повинні проводитися і заходи, спрямовані на посилення витрачання енергії, тобто підвищення рухової активності.

Пам’ятайте! Схуднення процес тривалий. Прагнення до ідеальної ваги в осіб зі схильністю до ожиріння не виправдано. Набагато важливіше підтримувати стабільність ваги після його зменшення до індивідуально прийнятного рівня. Зниження маси тіла на 5-10% від вихідного, вже призводить до значного зниження ризику для здоров’я.

1. Зниження ваги на 5-10% від вихідного повинно бути Вашою метою протягом 6-12 місяців.

2. Реальна досяжна мета — зниження ваги на 5-10% від початкової за півроку.

3. Зміна харчових звичок і способу життя — основна віха на шляху схуднення.

4. Схуднути можна тільки змінивши свої звички і ставлення до їжі.

Ваше бажання добитися результату і щоденна праця — запорука успіху на шляху схуднення.

Підготував: проф. Д.Іванов

 

 

 

ЛІКУВАЛЬНИЙ ВІДПОЧИНОК ПРИ ХВОРОБАХ НИРОК

1. При порушенні функції нирок знижуються адаптивні можливості організму. Тому вибір місця відпочинку не повинен супроводжуватись напруженою акліматизацією. З цієї точки зору доцільний відпочинок у найближчої місцевості, типової для місця помешкання, з перепадом висоти меншим за 80 м та відстанню меншою за 90 км.

2. Якщо Ви вибираєте далекий за відстанню від Вашого помешкання регіон, тривалість відпочинку повинна бути більшою за час повної акліматизації, тобто понад 10 діб.

3. Для людей з ХХН підходить жаркий сухий клімат. За рахунок потовиділення полегшується навантаження на систему виведення шлаків. Для людей, що мають інтенсивне виділення поту у жаркому вологому кліматі підходять також тропіки і субтропіки.

4. При зміні клімату може виникнути потреба корекції дози антигіпертензивних препаратів. Зазвичай, якщо артеріальний тиск добре контрольований, в жаркому кліматі може бути необхідним зменшення ранкової або денної дозі антигіпертензивних препаратів. Пам’ятайте, що краще зменшувати дозу, а не відмовлятись від якогось медикаменту. Вечерні дози бажано лишати такими, які вони були.

5. Тривалість відпочинку має бути не меншою 14 діб, краще – довше, бажано двічі на рік.

6. Мінеральні води України у більшості випадків не показані людям з ХХН як лікувальна опція. Можливо використання курортів з олігомінеральною водою (наприклад, Фьюджі, Італія). Така вода може бути рекомендована для тривалого домашнього застосування у якості питної.

7. Людям, які потребують діалізної допомоги, можна відпочивати на курортах, що мають таки можливості. Поєднання жаркого клімату із діалізною допомогою, наприклад, Крит, Греція, є опцією вибору (www.mesogeios.gr)

Підготував: проф. Д.Іванов

 

 

 

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО ЩЕПЛЕННЯ ПРОТИ ГЕПАТИТУ І ГРИПУ ПРИ ХРОНІЧНИЙ ХВОРОБІ НИРОК

 1. Щеплення проти гепатиту В, якщо воно не було проведено, показано всім пацієнтам усіх вікових груп із хронічною хворобою нирок (ХХН). Воно проводиться з моменту встановлення діагнозу хронічної хвороби нирок і виконується за схемою 0–1–4, 0–1–6 або 0–1–2–12 місяців.

2. За наявності ХХН 1–3а доза становить звичайну (10 мг — 1 мл), при ХХН 3б–5 доза подвоюється (20 мг на одно введення). Через 1–2 місяці після введення останньої дози потрібне проведення серологічного дослідження для встановлення титру захисних антитіл.

3. Щеплення проводиться в дельтоподібний м’яз. Можливе застосування комбінованої вакцини проти гепатиту А і В.

4. У разі раніше проведеного щеплення проти гепатиту В або перенесеного гепатиту рекомендовано перевірити титри захисних антитіл анти-Hbs. Якщо вони менші за 10 мМО/мл рекомендується додаткове застосування вакцини.

5. Щеплення проти грипу показано всім пацієнтам всіх вікових груп із ХХН незалежно від стадії щорічно неживою 4-х валентною вакциною у звичайній дозі.

6. Щеплення проти інших інфекцій проводиться за наявності клініко-лабораторної ремісії протягом не менше 3 місяців за звичайним графіком.

7. Не проводиться щеплення пацієнтам із ХХН усіх вікових груп живими вакцинами.

Підготував: проф. Д.Іванов

 

 

 

ЯК БОРОТИСЯ ІЗ ЗАЙВОЮ ВАГОЮ?

Існує два принципи, виконання яких дозволить контролювати Вашу вагу:

  1. Дотримання правил харчування
  2. Збереження фізичної активності

Дотримання правил харчування включає:

  • Вибір режиму харчування (чотири-п’ять разів на добу, або один раз на добу основний прийом і 3-4 перекуси). Важливо: якщо, прийом 4-5 разів на добу, між прийомами їжі категорично ніяких перекусів!
  • Останній прийом їжі за три години до сну, але не пізніше 20.00
  • В одній страві(прийомі їжі) не змішувати білки, жири і вуглеводи. Наприклад, м’ясо без гарніру, або гарнір без риби/м’яса/грибів. Овочі як гарнір також небажані.. Виключити хліб.
  • Пам’ятайте, що рідина у півтори рази перевищує вагу того, що з’їли
  • Правильне харчування таке, коли вранці є апетит
  • Контролюйте вагу щодня вранці

Збереження фізичної активності

  • Щодня по 30 хвилин, краще ніж через добу по одній годині
  • Не менше 30 хвилин щодня, 7 днів на тиждень
  • 30 хвилин безперервно
  •  Динамічні вправи краще
  • Надавайте перевагу сходам, а не ліфту

Загальне правило: регулярність без порушень, тривалість для отримання результатів – щонайменше 3 місяці

Підготував: проф. Д.Іванов

 

 

 

ПАМЯТКА ПАЦІЄНТУ З ТРАНСПЛАНТОВАНОЮ НИРКОЮ

  • Часто мийте руки. Миття рук є ефективним способом, що зменшує вплив мікробів. Особливо важливо це робити перед прийомом їжі.
  • Уникайте людей, які хворі. Краще обмежити контакти з усіма, хто має застуду чи будь-яку іншу інфекцію, особливо кір або вітрянку.
  • Уникайте людей, яким були нещодавно зроблені щеплення. Деякі вакцини, наприклад проти грипу або кору, містять ослаблені живі віруси. Вони можуть становити небезпеку для людей з ослабленою імунною системою.
  • Тримайтеся подалі від скупчення людей. Наприклад, намагайтеся не відвідувати торговельні центри та кінотеатри.
  • Не доглядайте за домашніми тваринами. Домашні тварини мають мікроби, і слід обмежити їх вплив на вас. Перекладіть турботу про тварин на ваших домочадців.
  • Не займайтеся городом. Деякі небезпечні бактерії живуть у ґрунті.
  • Користуйтеся зубною щіткою і зубною ниткою (за необхідності) щодня. Вони допоможуть тримати рот чистим від інфекцій. Нехай ваші зуби регулярно будуть чистими.
  • Не ігноруйте порізи або подряпини. Очистіть їх, продезінфікуйте, покрійте пластиром. Зв’яжіться з вашим лікарем, якщо у вас є які-небудь ознаки інфекції.
  • Практикуйте безпечний секс. Венеричні захворювання, вірусні хвороби (герпес, цитомегаловірус, папіломавірус) можуть бути небезпечними для людей, які перенесли пересадку органів. Презервативи не завжди забезпечують достатній захист.
  • Пам’ятайте, що слина може передавати інфекцію і віруси.
  • Слід негайно звернутись до лікаря, якщо спостерігається:
  • — зниження кількості сечі; — температура понад 38 °С;
  • — біль у ділянці пересадженої нирки;
  • — поява крові в сечі;
  • — симптоми інтоксикації;
  • — збільшення ваги або поява набряків.
  • Не ігноруйте ці прості правила, вони можуть врятувати вас від втрати трансплантата і зберегти життя

Підготував: проф. Д.Іванов

 

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВСІХ: ЩО ЗБЕРЕГАЄ ЗДОРОВІ НИРКИ

Здорові нирки — це результат щоденної турботи про своє здоров’я в цілому. Всього лише кілька простих правил допоможуть зберегти здоров’я цього дуже важливого в нашому організмі органу.

1. Якісне взуття

Намагайтеся не носити тривалий час взуття на високих підборах, адже так міняється положення кісток тазу, що негативно позначається на здоров’ї нирок. Взимку деякий час ходіть босоніж удома по теплому підлозі, а влітку — по прогрітій землі і піску. Вибирайте м’яке не тісне взуття, бажано таке, в якому не пітніють ноги.

2. Як правильно ходити

Намагайтеся ходити тихо, безшумно, ставлячи ногу на носок (як це роблять гімнасти) і не вдаряючи п’ятою. Ви збережете більш комфортний для хребта та кісток тазу стан, оберігаючи нирки.

3. Масаж

Щодня робіть легкий масаж стоп — масажуйте вовняною рукавичкою, губкою або щіткою, щоб стимулювати точки, які відповідають за загальне здоров’я та, зокрема, стан нирок.

4. Зручний одяг

Щільне прилягання одягу до тіла призводить до надмірної стимуляції проекційних зон шкіри, які відповідають як за нирки, так і пов’язані з ними інші органи. Правильніше для повсякденного життя використовувати більш вільний одяг та переважно натуральні, що зберігають сухе тепло тканини.

5. Не переохолоджуйтеся

Намагайтеся не переохолоджуватися, так як це знижує захисні сили організму і підвищує ризик розвитку захворювань в органах, які мають ослаблені властивості, до них можуть ставитися нирки.

6. Танцюйте і більше рухайтеся

Танці, як і правильна ходьба, сприяють фізіологічному руху стегон. Тим самим для нирок створюються комфортні умови кровотоку, температурного режиму і фіксації їх положення. Але не навантажуй організм в період загострення захворювання.

7. Споживайте достатньо рідини

Намагайтеся випивати в день стільки рідини, щоб виділяти 1,2-1,5 л сечі. Така кількість сечі зменшує ризик утворення солей в нирках.

8. Робіть винятки

Прислухайтеся, що хоче Ваш організм, він формує «правильні харчові примхи», які іноді можуть суперечити раціональним рекомендаціям — тоді робіть виключення.

9. Правило мінеральної води

Лікувальну мінеральну воду пийте тільки за призначенням лікаря тривалістю не більше 2 тижнів. Не пийте залпом, щоб не перевантажувати нирки. Не пийте багато на ніч, основний обсяг рідини слід споживати протягом дня. Використовуйте олігомінеральні води з лікувальними властивостями наприклад, «Ф’юджи», для повсякденного раціону.

Підготував: проф. Д.Іванов

 

 

 

ЧИ МОЖНА ВЖИВАТИ АЛКОГОЛЬ ПРИ ХРОНІЧНИЙ ХВОРОБІ НИРОК І СКІЛЬКИ?

Надмірне вживання алкоголю шкодить судинам. Найбільша мілкосудинна система людини знаходиться в нирках. Це є однією з причин, чому хронічну хворобу нирок (ХХН) за ризиком для здоров’я прирівнюють до захворювань судин серця, ішемічної хвороби серця. Останні Європейські рекомендації з лікування гіпертензії (ESH/ ESC, 2014) радять бути помірними у споживанні алкоголю, а саме вживати до 20–30 г етанолу на день для чоловіків та до 10–20 г етанолу на день для жінок.

 Одна з найвідоміших програм для навчання лікарів Medscape у розділі «Нефрологія» зробила таки рекомендації з особистої поведінки для здоров’я:

— Слідкуйте за своїм споживанням алкоголю («знаю свою дозу»). Це схоже на те, що кожна людина повинна знати свій рівень кров’яного тиску, холестерину або споживання калорій. А для пацієнта із ХХН

— свій рівень креатиніну крові (швидкості клубочкової фільтрації), сечової кислоти крові і білка сечі.

— Споживання алкоголю: до 20 г на день для чоловіків і 15 г на день для жінок.

— Менше означає більше: зменшення споживання алкоголю призводить до підвищення якості здоров’я і довголіття.

 — Візьміть вихідний день для алкоголю. Відмова від вживання алкоголю протягом 1–2 днів на тиждень може допомогти печінці відновитися від наслідків алкоголю і знизити ризик виникнення ускладнень при хворобах печінки. Відомо, що одним із факторів, що відзначає шкідливість алкоголю, є судинозвужувальний ефект. Тобто вищевказані дози алкоголю викликають лише розширення судин, більші їх звуження та шкідливі наслідки для будь-яких органів (нирки, серце, підшлункова залоза, очі, головний мозок). Проте деякі види алкоголю навіть у малих дозах викликають набряки на кінцівках або під очима. Це пов’язано з різним впливом речовин, що входять до алкоголю (залежно від виду алкоголю — шампанське, пиво тощо), на судини. Один сорт пива викликає набряки, інший — ні.

Якщо проводити аналогію з препаратами, що знижують підвищений артеріальний тиск і можуть викликати периферичні набряки (наприклад, амлодипін) і тому обмежено рекомендовані при ХХН, таким же чином рекомендується і підбирати алкоголь. Тому ще одна порада: вибирайте алкоголь індивідуально, щоб навіть його малі дози не викликали набряків.

І насамкінець про червоне і біле вино. Вважається, що червоне вино є корисним для серця і судин. З його компонентів навіть роблять фармацевтичні продукти для людей. Проте добре відомо, що біле вино гальмує активність ренін-ангіотензинової системи, яка провокує прогресування ХХН (і має високу активність у молодих людей, які не віддають перевагу червоному вину на противагу зрілим людям). Тому, вибираючи вино, більше прислухайтесь до потреб і смаку.

Література 1. http://www.medscape.com/viewarticle/824237_5

Підготував: проф. Д.Іванов

 

 

 

ПАМ’ЯТКА ПАЦІЄНТУ: ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО РИЗИКИ, ЯКЩО У ВАС ХРОНІЧНА ХВОРОБА НИРОК

Чи знаєте ви, що функції нирок є барометром загального стану здоров’я? Стан нирок часто пов’язано зі здоров’ям інших органів і систем, як-то: кісток, серця, шкіри, легенів. Тому при наявності хронічної хвороби нирок у Вас підвищуються певні ризики ураження інших органів.

1.Последніе дослідження показують, що люди із захворюваннями нирок, мають більш високий ризик розвитку раку.

У чоловіків і жінок з 3 стадією хронічної хвороби нирок (ХХН) більш імовірно буде діагностований рак протягом наступного п’ятирічного періоду спостереження в порівнянні з їх однолітками з нормально функціонуючими нирками.

2.Нізкій рівень тестостерону може збільшити ризик смерті у чоловіків із захворюванням нирок.

Недавні дослідження показали, що низький рівень тестостерону був пов’язаний з підвищеним ризиком смерті серед чоловіків, що мають етапи ХХН 3 і 4.

Більше 26 мільйонів американців живуть із захворюванням нирок і більшість з них не знають про це. Головні фактори ризику для розвитку захворювання нирок включають діабет, високий кров’яний тиск, наявність в сім’ї ниркової недостатності і вік 60 років і старше. Якщо Ви чоловік і маєте захворювання нирок або Ви не знаєте свій рівень функції нирок, доцільно провести додаткові дослідження. Нагадаємо, що чоловіки з високим індексом маси тіла і / або діабетом більш імовірно мають низький рівень тестостерону.

3. Підвищення рівня сечової кислоти може заподіяти шкоду здоров’ю ваших нирок.

Кристали сечової кислоти, депоновані в нирках, можуть ініціювати розвиток сечокам’яної хвороби. Як мікрокристали сечової кислоти, так і сформовані камінці можуть привести до незворотного пошкодження нирок, утворюючи перешкоду, яка заважає вашим ниркам видаляти продукти життєдіяльності. Це може провокувати інфекцію і рубцювання нирки і, в кінцевому підсумку, привести до хронічної хвороби нирок і навіть ниркової недостатності.

 Підвищені рівні сечової кислоти також можуть привести до розвитку подагри — стану, яке викликає запалення суглобів і біль. Діабет, гіпертонія і ожиріння є факторами ризику, пов’язаними як із захворюванням нирок, так і підвищеним рівнем сечової кислоти. Зміни в способі життя, такі як фізичні вправи, дієти, зниження ваги, відмова від куріння і помірність у вживанні алкоголю може знизити формування факторів ризику і тим самим поліпшити здоров’я нирок. Ці зміни способу життя можуть також запобігти подагру.

ЩО ВАЖЛИВО?

Недавні дослідження показали, що пацієнти зі зниженою функцією нирок (ХХН 2-4) при консультативному супроводі лікаря з питань дієти, способу життя, контролю маси тіла, артеріального тиску і медикаментозної допомоги в 38-63% повільніше формують зниження функції нирок, забезпечуючи собі краще якість життя і подовження періоду до початку нирково-замісної терапії. При ХХН 2 можливе відновлення функції нирок до нормальних значень.

Бережіть свої нирки — своєчасно звертайтеся і регулярно спостерігайтеся у лікаря.

Література

  1. http://www.kidney.org/news/ekidney/june14/3ways_low_kidney_function_signals_danger.cfm
  2. http://www.medscape.com/viewarticle/824290?src=wnl_int_edit_tp10&uac=142284CK

Підготував: проф. Д.Іванов

 

 

 

ЯКИМ ПРИПРАВАМ ВІДДАТИ ПЕРЕВАГУ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ НИРОК

Викликають сумніви Корисно
Кетчуп. Не дивлячись на чималий зміст антиоксиданту лікопіну, значна присутність солі, цукру і калорій обмежує його раціональність у харчуванні Перетерті суміш овочів та / або фруктів з додаванням перцю чилі — Сальса. Багате джерело натуральних вітамінів і корисних мікроелементів.  

Шашличний соус (барбекю) є ще одним прихованим джерелом цукру і натрію. Інгредієнти варіюють залежно від виробника, але соус містить патоку і, нерідко, кукурудзяний сироп, шкідливі харчові добавки «Е», в тому числі пірофосфати. Шашличний соус самостійного приготування, що складається з томатів, солі, цукру, суміші перців, гірчиці, яблук або яблучних чіпсів, що відрізняються низьким вмістом натрію, але додають особливий аромат шашлична соусу.


Аджика — кавказька гостра приправа у вигляді пастоподібної маси з червоного перцю c сіллю, часником, пряними травами. Аджика зазвичай буває червоного кольору, проте з незрілого перцю може бути виготовлена приправа зеленого кольору.


Хроновина —поширена в Сибіру і на Уралі гостра приправа до основної страви з пропущених через м’ясорубку помідорів, хрону, часнику і солі

 
 Одна столова ложка майонезу містить 103 калорії! Він також має високий рівень насичених жирів. Все це характеризуює його низьку поживну цінність. Найчастіше в майонезі міститься також висока кількість натрію, цукру, підсилювачів смаку, харчові стабілізатори та добавки «Е». Замінити майонез простим знежиреним йогуртом, в який можна для гостроти додати кайенский перець або інші безсольові приправи.


Соус дзадзикі — типовий соус грецької кухні. Традиційно готують з йогурту, свіжих огірків, солі, зелені, часнику і меленого перцю.


Хумус — закуска з нутового пюре. Блюдо арабської кухні. Хумус є джерелом низькокалорійного білка, клітковини і корисних жирів. Горох Нут, оливкова олія, лимонний сік і часник, перець, кмин, петрушка, ріпчаста цибуля, цибуля порей і кунжут. Це чудова альтернатива майонезу.

Використання пакетованої гірчиці без аналізу складу, що входять до неї інгредієнтів. Продукт може містити «Е» добавки, шкідливі для здоров’я. Натуральна гірчиця — низькокалорійна приправа з безліччю відтінків смаку! Як правило, гірчиця вважається приправою, «доброзичливою» до нирок.

Надмірне вживання Авокадо. Авокадо висококалорійна ягода, містить 160 калорій на 100 гр, тому має вживатися в помірних кількостях. Гуакамоле — це холодна закуска, з пюре м’якоті авокадо. Блюдо мексиканської кухні, класичний складу якої: м’якоть авокадо, сіль, сік лайма чи лимона, помідори, перець чилі, цибуля ріпчаста, кінза і коріандр.



Авокадо — джерело мононенасичених жирів, що сприяють зниженню рівня «поганого» холестерину в крові, зменшення ризику серцево-судинних захворювань та інсульту. Застосування авкоадо разом з ІАПФ/БРА та антагоністами альдостерону при обмеженій функції нирок може призвести до гіперкаліємії
Використання в раціоні пепсі, спрайту і подібних газованих напоїв Замінити промислові газовані солодкі напої на натуральний лимонад домашнього приготування: газована вода, лимонний сік, цукор.
Вживання кави розчинної, міцного алкоголю Напій з цикорію, натуральну кава і алкоголь слід вживати в помірній кількості
Використання м’яса тваринного походження Віддавайте перевагу сої, молочному білку та рибі
Якщо ви знаходитесь на діалізі, або потрібно обмежити калій або фосфор, хумус, бобові та горох можуть бути використані обмежено через ризик підвищення калію і фосфору. Авокадо теж не рекомендується, оскільки містить велику кількість калію. Поговоріть з Вашим дієтологом, щоб вирішити, що краще для вас.

 

 

 

5 СПОСОБІВ ДЛЯ ЗАОХОЧЕННЯ ВЖИВАННЯ КОРИСНИХ ДЛЯ НИРОК ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ

Всі ми знаємо, що повинні їсти фрукти і овочі кожен день для підтримання доброго здоров’я. Вважається, що фрукти і овочі слід вживати п’ять разів на добу, тобто при кожному прийомі їжі. Ось кілька простих порад, які допоможуть Вам отримати достатньо поживних речовин, що міститься в овочах і фруктах.


1. Додайте півсклянки (100 г) чорниці (смородини, журавлини або 50 г авокадо, ківі) в ранковій сніданок. Добре змішати із нежирним йогуртом. Ці продукти корисні при захворюваннях нирок. 

2. Не потребує витрат часу на готування вживання середнього розміру яблука. Якщо ви відчуваєте в себе бажання пофантазувати, наріжте його скибочками і посипте корицею. Або наріжте його на частині розміром одного укусу і додайте в свою ранкову вівсяну кашу або запарьте вівсяні хлоп’я в йогурті та додайте туди мілко нарізані шматочки свіжого яблука.  Примітка: уникайте крупи із висівками, використовуйте рисове або соєве молоко, щоб контролювати рівень фосфору.

3. Додайте зелений горошок до будь якої Вашої страви. Півсклянки зеленого горошку, що має низький вміст калію, є прекрасним доповненням до раціону. Його можна застосовувати на обід в супі із пастою (вермішеллю) або  змішати з рисом чи додати до відварених овочів у свіжоприготовлений суп.

4. Півсклянки нарізаний свіжого огірка в середині вашого  бутерброда буде приємним і корисним для нирок та травлення. Свіжий огірок в соусі дзадзикі — типовому соусі грецької кухні. Традиційно готують з йогурту, свіжих огірків, солі, зелені, часнику і меленого перцю. Соус смакує із сухариками. Їх можна також вживати із хумусом — закускою з нутового пюре. Хумус є джерелом низькокалорійного білка, клітковини і корисних жирів. Горох Нут, оливкова олія, лимонний сік і часник, перець, кмин, петрушка, ріпчаста цибуля, цибуля порей і кунжут. Це чудова альтернатива майонезу.

5. Доцільно скоротити вдвічі вживання яловичини.  Замінить її пів склянкою м’ясного фаршу з половиною сирих білих грибів. Кришить гриби і перемішайте їх прямо в фарш. Гриби забезпечують «м’ясисту» текстуру та додають більше аромату. Це також дозволяє знизити вміст жиру і калорій на порцію. Не використовуйте шампіньйони, краще лисички.

Переконайтеся, що дотримуєтесь правил безпеки вживання харчових продуктів і завжди мийте продукти перед їжею проточною водою. Нагадуємо також, що повноцінне харчування сприяє кращої якості та тривалості життя за наявності хвороб нирок.

Література  https://www.kidney.org/content/Kidney-Friendly-Produce

Підготував: проф. Д.Іванов

 

 

 

ЛІКУВАЛЬНИЙ ВІДПОЧИНОК ПРИ ХВОРОБАХ НИРОК

Маємо на увазі санаторно-курортне лікування хворих нефрологічного профілю. Адже перебування у відповідному профільному санаторії не тільки сприяє поліпшенню стану здоров’я, але й найчастіше і переважно надає можливість відволіктися від сіро-буденних клопотів і обов’язків, зарядитися позитивними емоціями, відпочити фізично та духовно, що позитивно впливає на перебіг захворювань, сприяє легшому, терпимішому перенесенню недомагань і позитивно обнадіює на майбутнє незалежно від хвороби.

Вказівки і поради щодо вибору курорту завжди повинен давати лікар, будучи впевненим у діагнозі патології, фазі захворювання (ремісія), оцінивши стан хворого, якому доведеться змінити місце перебування і перенести прийняті в санаторії лікувальні процедури. При цьому слід застерегти хворого, попередити його щодо необхідності дотримання санаторного режиму, уникнення надмірних розваг з порушенням дієти, вживання алкоголю.

Санаторно-курортному лікуванню підлягають хворі з хронічною хворобою нирок (ХХН) 1-3-ї ст. з уточненою нозологією: хронічний, гломерулонефрит (ХГН), хронічні інфекції сечової системи обмінного ґенезу (сольові діатези, уратна нефропатія – подагрична нирка, діабетична нефропатія, метаболічний синдром, гепаторенальний синдром), стан після трансплантації нирки.

При ХГН слід брати до уваги не тільки фазу процесу (стійка ремісія), функціональний стан нирок, але й рівень артеріального тиску (АТ, не вище 160-170/90-100). Після трансплантації нирки хворому можна рекомендувати санаторне лікування через 8-10 місяців після операції, якщо стабільний рівень азотемії, АТ, відсутня загроза відторгнення трансплантата.

Лікування хворих з імунозалежною патологією нирок проводиться на курортах в зоні аридного клімату (висока температура, низька вологість). У 70-их роках минулого століття нами обґрунтовано і підтверджено багаторічним досвідом ефективність лікування хворих цієї категорії в межах України на Південному березі Криму в зоні між Місхором і Гурзуфом (Ялта) від травня до вересня включно. Будемо вважати і вірити, що ця місцевість для кліматотерапії українців закрита тимчасово. Може поліпшувати перебіг ХГН, посттранспланційного стану перебування протягом не менше місяця (бажано до двох) між травнем і вереснем у місцевостях Херсон – Генічеськ – Сиваш, Херсон – Запоріжжя – Генічеськ, де температура утримується на рівні 23-24°С (до 39-40°С) і відносна вологість знижується до 40%.

Класично і традиційно найефективнішою кліматотерапія вважається в місцевостях напівпустинь (Єгипет, Середня Азія – Байрам – Алі, Бухара).

У Європі (Німеччина, Болгарія, Чехія) хворих цієї категорії, в т.ч. з хронічною нирковою недостатністю, лікують на бальнео-питних курортах із застосуванням фізіотерапевтичних процедур, лікувальної фізкультури тощо. У санаторіях наявна апаратура для гемодіалізу, так що санаторне лікування доступне тут і хворим 5 ст. ХХН.  Як приклад, відпочинок і лікування у Греції (див. www.nephrology.kiev.ua).

Поліпшення самопочуття хворих, лабораторних показників активності захворювання відбувається завдяки впливу кліматичних умов: зменшення периферійного опору, протизапальна, спазмолітична дія, збільшення через шкірної перспірації, імунокорекція.

Хворим з інфекцією сечової системи (хронічний пієлонефрит, цистит і ін.), нефропатіями обмінного, токсичного ґенезу рекомендується лікування на бальнео-питних курортах з призначенням вживання слабкомінералізованих вод, які сприяють підвищенню діурезу, зміні реакції сечі, поліпшенню обмінних процесів в організмі. Патологічний процес у хворого повинен бути у фазі ремісії, має бути збережена уродинаміка в сечовивідних шляхах. Порушення її при вживанні вод низької мінералізації у зв’язку з підвищеням виділення сечі може призвести до формування гідронефрозу або збільшення його, якщо він уже є. У разі поєднання інфекції сечової системи із сечо-кам’яною хворобою рішення про санаторне лікування приймає уролог.

Залежно від загального стану хворого, його бажання і згоди лікування на бальнео-питних курортах можна рекомендувати у всі пори року.

Дія мінеральних вод зумовлена впливом на процеси адсорбції з кишечника, впливом на реакцію кишкового вмісту і сечі, на процеси кристалізації. Під впливом мінеральних вод підвищується клубочкова фільтрація, знижується канальцева реабсорбція (збільшення діурезу), збільшується салурез. Кількість і режим прийому мінеральної води рекомендує лікар санаторію.

Вибір больнео-питних курортів України широкий: Закарпаття (води «Поляна Квасова», «Поляна Купіль», «Лужанська», «Калечинська»), Харківщина («Березовська»), Прикарпаття («Моршинська», «Нафтуся»), Поділля (санаторій «Сатанів»). Найпопулярніша «Нафтуся» (Трускавець), яка, викликаючи збільшення діурезу, сприяє активації екскретної і депураційної функції нирок, бактерицидної функції нейтрофілів, редукції дисбактеріозу товстого кишечника, лейкоцитурії та нейроендокринних проявів стресу (Лукович Ю.С. і спіавт., 2015).

  Санаторно-курортне лікування в Україні слід поєднувати з популярним і поширеним в Європі т.зв. медичним туризмом. Організація його із збереженням лікувального ефекту сприяє урізноманітненню відпочинку, збагаченню пізнань та позитивних емоцій. Це стосується і можливостей розвитку і поширення санаторно-курортного лікування захворювань сечової системи.

Підготував: академік НАМН Украиїни, проф. Л.Пиріг

 

 

 

КАМЕНІ В НИРКАХ

Чи знаєте  Ви, що кожна  десята людина  матиме  камені  в нирках протягом  свого  життя?  Недавні  дослідження   показали, що  частота проявів сечокам’яної хвороби збільшується в останні роки, що пов’язано  зі зменшенням фізичної  активності  і змінами в харчуванні урбанізованого населення. Національний нирковий фонд (NKF  [1]) представив  6 основних  порад для профілактики утворення  каменів у нирках:

1. Слідкуйте за потовиділенням. Сауни, гаряча йога і важкі фізичні вправи можуть бути корисні для здоров’я, але вони також можуть при- звести до утворення  каменів у нирках. Чому? Втрата води через потовиділення  в результаті цих заходів або просто в самий розпал літа веде до зниження утворення сечі. Чим більше ви потієте, тим менше Ви мочитесь, що дозволяє мінералам створювати концентрації для утворення каменів у нирках і сечовивідних шляхах.

Порада. Один із кращих заходів, що можна зробити, щоб уникнути розвитку каменів у нирках,  це пити багато води, збільшуючи кількість сечі. Намагайтеся більше пити при заняттях спортом або будь-якій діяльності, яка викликає підвищене потовиділення.

2. Не зменшуйте кількість оксалатів їжі. Оксалати містяться в багатьох продуктах, включаючи  фрукти та овочі, горіхи та насіння, зерна, бобові і навіть шоколад  і чай. Високий  вміст оксалатів  мають: арахіс, ревінь,  шпинат, буряк, шоколад  і солодка картопля.  Оксалат кальцію є найпоширенішим типом каменів у нирках. Відомою помилкою є те, що скорочення прийому  багатих на оксалати  продуктів у вашому раціоні зменшить  імовірність  формування каменів (оксалату кальцію)  у нирках. Хоча в теорії це може бути правдою,  такий підхід не є розум- ним із загальної  точки зору для здоров’я.  Більшість  каменів  у нирках формуються, коли  оксалат  кальцію  зв’язується  з кальцієм  у момент утворення сечі в нирках.

Порада. Їжте і пийте продукти,  багаті на оксалати  і кальцій  одночасно. При цьому оксалати і кальцій будуть зв’язуються один з одним у шлунку і кишечнику до попадання в нирки, що зробить менш вірогідним утворення каменів у нирках.

3. Кальцій не ворог. Дієта з низьким  умістом кальцію фактично збільшує ризик розвитку каменів у нирках.

 Порада. Не знижуйте споживання кальцію.

4. Коли життя вручає вам камені в нирках… не хвилюйтеся. Згадай- те про лимонад,  натуральні  цитрати  входять до його складу та перешкоджають утворенню каменів.

Порада. Купуйте лимонад  без цукру або самі приготуйте  лимонад шляхом змішування соку лайма чи лимона з водою і замінником цукру, якщо це необхідно.

5. Не всі камені утворюються однаково.  За частотою слідом за каменями  з оксалату кальцію другим найбільш  поширеним типом каменів у нирках є камені  сечової кислоти.  Високе споживання м’яса та інших  продуктів  із високим  умістом білка (пуринів)  призводить до збільшення виробництва сечової кислоти  і сприяє  формуванню уратів.

Порада. Для запобігання утворенню  великої кількості сечової кислоти зменшить  споживання продуктів із високим  умістом пуринів. До них відносяться  м’ясні  субпродукти,  такі як печінка,  язик  і солодке м’ясо, анчоуси, сардини,  бекон, яловичина, кольорова капуста, тріска, шинка, телятина й оленина.

6. Один камінь  буває рідко. Дослідження  показали, що наявність навіть одного каменю значно підвищує шанси на повторне каменеутворення.

Порада. Вживайте заходів для профілактики повторного  каменеутворення, слідуючи приписам лікарів.

Досить популярним і ефективним є лікування/профілактика сечокам’яної хвороби в санаторно-курортних умовах. Таких курортів в Україні безліч, серед них найбільш  популярні  Трускавець,  Свалява, Моршин. Більшість  курортів  в Україні  та за кордоном  використовують лікувальні властивості мінералізованості води, тобто присутності в ній певної кількості солей, що формує лікувальний ефект зменшення кристалізації сечі та сечогінну дію. Відомі також лікувальні властивості демінералізованих вод,  одержуваних  шляхом  дистиляції  або зворот- ного осмосу,  нерідко  з подальшим  заморожуванням і розморожуванням. Недоліком  таких вод є їх штучний  характер. Особливий  інтерес останнім часом привернули низькомінералізовані натуральні води з органічною складовою. Ці води зустрічаються вкрай рідко, що багато в чому визначає унікальність їх лікувально-профілактичної дії. У Європі таким курортом є Ф’юджи, в 70 км на південь від Риму. Курс лікування становить 14 днів [2].

 В експерименті та клінічних  умовах показано, що природна  низь- комінералізована вода з органічною  складовою  краще,  ніж дистильо- вана,  сприяє  розчиненню оксалатних  каменів,  очевидно,  в ній  містяться фульвенові  і гумінові кислоти.  Крім того, продемонстровано її профілактичну дію в плані повторного  розвитку каменів і діуретичний ефект лікувальної води [3]. Наукові дослідження, що довели такі властивості води, були організовані і профінансовані Асоціацією  з досліджень в галузі урології (ARBL).

Література

1. http://www.kidney.org/atoz/content/kidneystones_prevent.cfm

2. www.silvasplendid.it; irina@silvasplendid.it

3. New Frontiers in Renal Stone Disease. Proceedings of the International ASTIF Meeting. Fiuggi (Rome), Italy, Jule 10-12 1998 // Nephron. — 1999. — 81. — Suppl. 1. — P. 82-102.

Підготував: проф. Д.Іванов

 

 

 

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ПАЦІЄНТА З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2-ГО ТИПУ

Дослідження  KEEP  (Kidney Early Evaluation  Program  by NKF), яке включало 24 000 обстежених,  встановило, що у людей з недіагностованим цукровим діабетом в 64 % виявляється ураження нирок, а пацієнти з незначним підвищенням цукру в крові в 62 % мали зміни з боку нирок. Фактично кожен другий страждає від цукрового діабету на момент встановлення діагнозу, тобто вже страждає від діабетичної нефропатії.

Діабетична нефропатія — це:

— альбумін у сечі (виявляється тестом на альбумінурію у разовій по- рції сечі);

— знижена швидкість клубочкової фільтрації (виявляється в аналізі крові на креатинін);

— підвищений артеріальний тиск (понад 130/80 мм рт.ст.);

— нічне вставання  в туалет і спрага;

— підвищення рівня сечової кислоти (виявляється в аналізі крові на сечову кислоту).

Чому важливо знати: чи є у Вас діабетичне ураження нирок? Діабетична  нефропатія відноситься до групи мікроангіопатій, які

викликають підвищення артеріального  тиску,  зниження зору, сухість шкіри,  в першу чергу на ногах,  запори.  Однак  діабетичне  ураження нирок  є інвалідизуючим  ускладненням діабету, оскільки  призводить до ниркової недостатності  і необхідності лікування діалізом (штучною ниркою)  або трансплантації нирки.  Тому для своєчасного виявлення ураження нирок і профілактики ниркової недостатності  виконуйте:

— аналіз разової порції сечі на мікроальбумінурію (САК: співвідношення альбумін/креатинін сечі)  — 1 раз на рік;

— аналіз крові на креатинін  і сечову кислоту — 1 раз на рік;

— вимірювання артеріального  тиску — 1 раз на тиждень.

Допомогу у контролі  Вашого стану надає ендокринолог, кардіолог або нефролог.

Якщо у Вас уже є діабетичне ураження нирок,  важливо:

— контролювати артеріальний тиск  до цільового  < 140–130/85–80 мм рт.ст.;

— контролювати рівень цукру, наближаючи  його до нормального рівня.

Література

  1. Стандарты медицинской помощи при сахарном диабете 2018 (выдержки из резюмирующей части рекомендаций ADA, 2018) // Почки. — 2018. — № 1. — С. 32-38.

Підготував: проф. Д.Іванов

 

 

 

ПАМ’ЯТКА ПАЦІЄНТУ, ЩО ПЕРЕНІС ТРАНСПЛАНТАЦІЮ НИРКИ

Часто мийте руки. Миття рук є ефективним способом, що зменшують вплив мікробів. Особливо важливо це робити перед їжею

Уникайте людей, які хворі. Краще обмежити контакти з усіма, хто має застуду чи будь-яку іншу інфекцію, особливо кір або вітрянку чи ті, що передаються повітряно-крапельним шляхом

Уникайте людей, яким були нещодавно зроблені щеплення. Деякі вакцини, наприклад, проти грипу або кору, містять ослаблені живі віруси. Вони можуть становити небезпеку для людей з ослабленою імунною системою

Тримайтеся подалі від скупчення людей. Наприклад, намагайтеся не відвідувати торговельні центри і кінотеатри у час пик

Не доглядайте за домашніми тваринами. Домашні тварини мають мікроби і слід обмежити їх вплив на Вас. Перекладіть турботу про тварин на Ваших домочадців

Не займайтеся городом або захищайте себе спецодягом. Деякі небезпечні бактерії живуть у ґрунті.

Користуйтеся зубною щіткою і зубною ниткою (при необхідності) щодня. Вони допоможуть тримати рот вільної від інфекцій. Нехай ваші зуби регулярно будуть чистими

Не ігноруйте порізи або подряпини. Очистіть їх, продезінфікуйте, покрійте пластиром. Зв’яжіться з вашим лікарем, якщо у вас є які-небудь ознаки інфекції

Практикуйте безпечний секс. Венеричні захворювання, вірусні хвороби (герпес, цитомегаловірус, папіломавірус) можуть бути небезпечні для людей, які перенесли пересадку органів. Презервативи не завжди забезпечують достатній захист.

Пам’ятайте, що слина може передавати інфекцію і віруси

Не ігноруйте ці прості правила, вони можуть врятувати Вас від втрати трансплантата і зберегти Вам життя

 

 

 

ПРИ ГОСТРОМУ ЦИСТИТІ

Цистит – це запалення слизової оболонки сечового міхура. Гострий цистит є найбільш частим проявом інфекції нижніх сечовивідних шляхів у молодих жінок, що обумовлено анатомічними особливостями сечостатевої системи, сексуальною активністю, використанням сперміцидів. 

Основні фактори ризику виникнення гострого циститу  у молодих невагітних жінок:

• понад 3 статеві контакти на тиждень;

• новий сексуальний партнер;

• інфекція сечової системи в анамнезі;

• цукровий діабет;

• застосування сперміцидів.

Скарги при гострому циститі відомі кожній другій жінці: болюче часте сечовипускання, нестерпні позиви до сечовипускання, біль внизу живота, нерідко крапля крові наприкінці сечовипускання. Підвищення температури тіла та біль в поперековій ділянці не є характерними для гострого циститу і свідчать щодо більш серйозного запалення сечової системи.

Діагноз ставиться на підставі скарг та загального аналізу сечі з метою виявлення підвищеної кількості лейкоцитів та бактерій. Важливо правильно зібрати сечу.

Правила збору сечі:

1. Перед збиранням сечі провести ретельний туалет зовнішніх статевих органів.

2. Необхідно зібрати середню порцію ранішньої сечі в кількості приблизно 100 мл в чистий посуд із безкольорового скла.

3. Терміново доставити сечу в лабораторію (аналіз сечі необхідно провести не пізніше 2 годин від забору).

Проте характерні скарги та неможливість швидкого виконання аналізу сечі нерідко призводять до самолікування, яке допускається окремими рекомендаціями під наглядом лікаря.

Принципи лікування.

Основним методом лікування гострого циститу є застосування антибактеріальних препаратів, але тільки за призначенням лікаря.

1. Перший епізод циститу може самостійно бути лікований безрецептурними препаратами. Найчастіше це фітопрепарат, серед них перевагу має канефрон Н, який продемонстрував аналогічну антибіотику фосфоміцину ефективність. Приймається тричі на добу 7 діб. При відсутності ефекту звернутись до лікаря.

NB! Призначення уроантисептиків (наприклад, макмірор) або антибіотику (наприклад, цефікс) може проводити тільки лікар

  • Альтернативно може бути призначений Метилтіонінію хлорид (Пембіна-Блю). Приймається по однієї капсулі двічі на добу 7-10 діб. Інші безрецептурні препарати не мають строго доказової практики для ініціального лікування гострого циститу.
  • Повторний епізод циститу або перший епізод після статевих стосунків: доцільним є візит до лікаря, обстеження на захворювання, що передаються статевим шляхом, призначення уроантисептику або антибіотику із можливою комбінацією з Канефрон Н
  •  Як додаткове джерело біологічно активних речовин природного походження  для створення оптимальних умов функціонування сечовидільної системи може використовуватись Метилтіонінію хлорид  або препарати журавлини із достатнім вмістом проантиціанідину А (наприклад, уропак-36)

3.Для зменшення больового синдрому застосовуйте ріабал (має вищу ефективність у порівнянні із традиційними знеболюючими при циститі)

Загальні рекомендації:

  • щадний режим, молочно-рослинна дієта з виключенням гострих приправ, м’ясних відварів, прийом достатньої кількості рідини (сечогінні трави, чай, мінеральна вода, ягідні морси, кіселі, сік журавлини).
  • Показані (крім випадків геморагічного циститу) теплові процедури – сидячі ванни, грілка, теплові мікроклізми та спринцевання відварами трав, фізіотерапевтичні процедури.

Профілактика

Загальні рекомендації: споживання достатньої кількість рідини, своєчасне спорожнення сечового міхура, обов’язкове спорожнення сечового міхура після статевого акту, дотримання правил гігієни зовнішніх статевих органів, уникнення переохолодження

Первый украинский нефрологический сайт © 2003-2019